Психологи різних теоретичних напрямків сходяться у визнанні патогенного впливу сімейних стосунків на психічний розвиток особистості дитини.
Причини формування психопатологічних рис особистості і невротичних симптомів:
¨ Внутрішньосімейні конфлікти.
¨ Відсутність одного із батьків.
¨ Неправильні виховні позиції матері чи батька:
- один або обидва з батьків не задовольняють потребу дитини в любові або повністю нехтують нею;
- дитина в сім’ї є засобом вирішення батьківських конфліктів;
- погрози « розлюбити» дитину або покинути сім’ю, які застосовуються як дисциплінарні заходи;
- нав’язування дитині думки, що вона через свою поведінку винна в розлученні батьків, хворобі чи смерті одного із батьків;
- відсутність в оточенні дитини людини, яка б могла зрозуміти її переживання.
Жорстоке поводження з дитиною
Так, у дослідженнях американських психологів зазначається, що серед дітей, які в сім’ї переживали жорстокі покарання, виявлено підвищений рівень само ушкоджень і спроб самогубства ( 41%). Також встановлюється взаємозв’язок між жорстоким поводженням і алкоголізмом, наркоманією в майбутньому.
Рання ізоляція дитини від сімеого оточення
Розлука з матір’ю в ранньому віці викликає негативну емоційну реакцію і може призвести до повного відчуження між матір’ю і дитиною, нехтування дитиною власного « Я». відсутність ідентифікації з батьками примушує дитину шукати інші зразки для наслідування поза сім’єю. Оскільки у дитини відсутній образ « хорошого», то нерідко вона потрапляє в асоціальне оточення.
При такому порушенні сімейних стосунків розвиток особистості дитини може відбуватися по типу « афективної глухоти» або так званої « невротичної особистості».
Головний зміст синдрому « афективної глухоти» - це своєрідна нездатність до прив’язаності та любові, відсутність почуття спільності з іншими людьми, холодність, нехтування собою та іншими, що може виявлятися в агресії, спрямованій назовні або на себе. Основні риси « невротичної особистості» - підвищена тривожність, невпевненість, залежність, потреба в любові і нав’язливий страх втратити об’єкт своєї прив’язаності.
Їм важко встановлювати довірливі стосунки з людьми, але не через відсутність душевного тепла, а через невпевненість у собі.
Таким чином, механізм патогенного впливу порушення сімейних стосунків складні і різні в кожному випадку. Але загалом вони призводять до порушення емоційного стану, формування неадекватної самооцінки, дезорієнтації в соціальній дійсності, порушень поведінки.
